Думка про лікування та протезування зубів давно не давала мені спокою. Потрібно було якось зважитись на цей відчайдушний крок, але страх перед стоматологами та захмарними цінами зупиняв мене. Похитнула мої сумніви і невпевненість зустріч із однією знайомою, яка сяяла білозубою посмішкою. Вона мені розповіла про клініку в китайському місті Хейхе, де їй швидко і недорого зробили красиві зуби.
Номер телефону я знайшла на сайті клініки і того ж дня зателефонувала. Менеджер клініки розмовляв російською мовою. Він озвучив попередню вартість усієї послуги. Це виявилося у кілька разів дешевше, ніж у Росії, і за часом набагато швидше. Мене записали на 15 червня, відповіли на всі мої запитання та пообіцяли зустріти.
Дорога
Вирішила їхати потягом з Іркутська до Благовіщенська, що стоїть на самому кордоні з Китаєм. Віза мені була не потрібна, оскільки я не збиралася бути там більше місяця. А на цей період можна перебувати у Хейхе без візи.
Квиток у плацкартному вагоні коштував 4 тис. рублів. Народу було мало, і два дні дороги пролетіли непомітно. У Благовіщенську мене зустрів представник клініки Яша, який чудово розмовляв російською. До Хейхе ми добиралися катером - всього 15 хвилин, і моя нога ступила на землю Піднебесної.
Важко передати словами свої перші враження про країну. Це величезні, чисті вокзали, гладкі дороги і тротуари, нескінченне море велосипедів і електроскутерів, що рухаються, гучна, незрозуміла китайська мова, різноманітність смачних, незнайомих запахів - все яскраве, нове і незвичайне.
Готель
Мене відвезли до готелю та поселили у двомісному номері (причому, абсолютно безкоштовно), де я познайомилася з Анною з Москви. За тиждень ми дуже здружилися та підтримуємо стосунки досі. Вона діставалася Хейхе літаком з пересадкою в Пекіні. Їй вся дорога коштувала 600 доларів.
Готель мені дуже сподобався. У ній продумано поєднувалися традиційний китайський колорит та сучасність, оформлена дзеркалами, мармуром та позолотою. На вході завжди привітно зустрічали дівчата у народних червоних костюмах.
Номер був чистий, затишний, і в ньому було все необхідне: душ, кондиціонер, телевізор. Дуже розчулили електрочайник, чашечки та зелений чай. З сумом згадала наші вітчизняні готелі, коли доводилося, вирушаючи у відрядження, з дому брати електрокип'ятильник та кухоль, щоб закип'ятити чайку.
Щоранку мого перебування у готелі починалося з безкоштовного сніданку. Після процедур залишався вільний час, і я насолоджувалася прогулянками містом (але про це трохи пізніше). У номері працював Wifi, тому я могла спілкуватися скайпом зі своїми рідними. Вечорами ми з Ганною дивилися телевізор. Крім китайських каналів, було багато російських, тому ми не нудьгували.
Щодня в номері оновлювалися запаси туалетного паперу, пакетики з шампунем, кондиціонером, бальзамом, гелем, одноразовою зубною пастою та ін. Тому брати з дому нічого зайвого не варто. Тут навіть одноразові тапочки є.
Яша дав мені час, щоб прийняти душ і відпочити після дороги. Потім він показав де можна без проблем поміняти гроші. Того дня він повів мене до дуже затишного кафе, де ми смачно пообідали. Перший раз у житті їла паличками. Виявляється, зовсім не важко, і мені навіть сподобалося. Після трапези він відвіз мене до клініки.
Клініка
Коли ми приїхали до лікарні, я здивувалася тиші та спокою. Жодної метушні та черг. Обладнання в кабінетах найсучасніше. До свого найбільшого задоволення я не побачила тих моторошних бормашин, які в наших вітчизняних стоматологіях ще зустрічаються, наводячи на клієнтів страх і жах.
Мене посадили у м'яке та комфортне крісло. Лікар провів огляд і розповів, що треба робити із моїми зубами. Поруч із нами постійно знаходився перекладач, тому спілкування не викликало жодних труднощів.
Мені зняли зубний наліт (500 рублів) і запломбували два зуби (400 рублів). У наступні два дні було обточування верхніх та нижніх зубів. Я вирішила оновити свої зуби німецькою керамікою на основі титану. На четвертий день зробили примірку титанової основи, а на п'ятий одягли готові коронки, підігнали і вставили. Все робилося дуже швидко, продумано та абсолютно безболісно. В результаті «голлівудська посмішка» обійшлася мені 70 тис. рублів. До того ж мені надали гарантію на 5 років. Навіть боюся уявити, будь-що мені «вилилося» все це в Росії і скільки б зайняло часу.
Окремо хотілося б додати лікарів, які мене обслуговували. Щодня вони зустрічали мене з усмішкою, під час процедур заспокоювали, грамотно відповідали на запитання. Огляд та лікування проводилося одноразовими інструментами, що гарантує 100-відсоткову стерильність та безпеку.
Дозвілля
Хейхе – місто порівняно невелике, але дуже колоритне. Я не люблю оглядати нові міста із екскурсоводом. Мені подобається самій ходити вулицями і забредати в нетрі, щоб побачити справжнє китайське місто.
Звичайно, я погуляла центральними вулицями, де багато магазинів і туристів, сходила на набережну, побувала в парку, навіть покаталася на оглядовому колесі. Але мені дуже хотілося подивитись, як живуть прості китайці. Тому мене приваблювали мало помічені провулки та невеликі вулиці.
На таких вуличках багато торговців готової їжі. Все повітря просякнуте запахами смажених коржів, морепродуктів, м'яса, кальмарів на паличці і багато ще незнайомих продуктів. Відразу розставлені маленькі столики, за якими місцеві жителі з апетитом уплітають усе, що їм приготували. Таке відчуття, що вдома мало хто готує та й навіщо? Якщо можна за «копійки» наїстися, не морочачись приготуванням їжі.
Вечорами на вулицях маса народу. У парку багато жінок та дівчат танцюють для підтримки фізичної форми. На невеликих спортивних майданчиках усі виконують якісь вправи. На мосту мою увагу привернула одна старенька років 70, яка задерла ногу на перила моста та робила розтяжку. А коли я йшла алеєю парку, назустріч мені рухалися люди похилого віку, ляскаючи в долоні (теж якась гімнастика).
Усі люди веселі, доброзичливі та зовсім не схожі на наших співвітчизників, стурбованих постійними життєвими проблемами.
Шопінг
У місті багато магазинів, торгових центрів, бутіків, ринків і продають у них чудові речі. Вся продукція, яку виробляють на внутрішній ринок, вирізняється гарною якістю.
Багато хто знає, що китайці люблять копіювати відомі бренди. Вони роблять непогані речі та замінюють у назві бренду лише одну літеру. Наприклад, я купила спортивний костюм і лише вдома помітила на штанах напис «Адідос». Начебто і схоже на фірму, але назва відрізняється, тому не причепишся. Жіноча сумка, точна копія Guy Laroche, обійшлася мені всього 200 юанів (приблизно 800 руб.).
На речовому ринку мені дуже сподобалося взуття – красиве та стильне. А ще тут можна торгуватись. Багато продавців дивляться на іноземців як на мішки з грошима і називають завищені ціни. Купувала дитині шкільний рюкзак. Спочатку продавець назвав одну ціну. Потім побачив, що я зібралася йти, зменшив її вдвічі. А коли я розвернулась і пішла, він навздогін мені озвучив нову ціну, зменшену ще вдвічі. Так, майже за безцінь, можна купувати все, що завгодно.
Підсумки
Моя поїздка в китайське місто Хейхе увінчалася двома здійсненими мріями: вирішити проблему з зубами і побачити Китай на власні очі. Країна справила величезне, незабутнє враження. Я привезла з собою багато обновок та подарунків своїм близьким, навчилася їсти паличками та встигла полюбити китайську кухню.
Але найяскравішою подією виявилося перебування у Державній стоматологічній лікарні №1. Мене приємно здивувало суперсучасне обладнання клініки, високий рівень сервісу, людський підхід до кожного клієнта. Я приїхала додому із гарними здоровими зубами, а це для мене було найголовніше!