Причини виникнення та лікування кісти верхньощелепної пазухи

Кіста верхньощелепної пазухи може не проявляти себе протягом усього життя людини. Ця доброякісна освіта є порожниною, яка містить рідину. Стінки порожнини вистелені епітелієм та фіброзною тканиною. Іноді підтвердити наявність кісти може лише рентгенографія. При перших ознаках захворювання слід звернутися до лікаря.

Різновиди щелепних кіст

1. Фолікулярна кіста розвивається дома непрорізаного зуба. Вона формується замість зуба та розташовується в альвеолярному краї щелепної кістки.
2. Ретенційна кіста найчастіше діагностується на верхній щелепі і є найпоширенішою. Освіта розвивається через порушення прохідності проток залози. Відбувається закупорка дихального шляху, а рубцеві зміни призводять до утворення кісти.
3. У гайморовій пазусі нерідко утворюється одонтогенна кіста. Ця освіта локалізується через проникнення інфекції з коріння зуба у верхню щелепу. Одонтогенна кіста може бути навколокореневою та фолікулярною. Остання розвивається з грануль кореня.

Після утворення кісти заліза продовжує виробляти секрет. Кіста збільшується, і її стінки поступово розтягуються. При сильному зростанні кіста може досягати більших розмірів. Кістозна освіта легко сплутати за симптомами зі звичайною застудою. Але таке ГРВІ довго не може пройти. На це хворій людині необхідно звернути особливу увагу. Якщо кіста продовжує розвиватися, оперативного втручання уникнути не вдасться.

Кіста верхньої щелепної пазухи може закрити всю порожнину та перекрити доставку кисню. Гайморові пазухи мають велику кількість залоз, що виробляють спеціальний захисний секрет. Він запобігає потраплянню хвороботворних мікробів до організму. При закупорці вивідних проток залози почнуть переповнюватись, і згодом може утворитися сферична кіста. Новоутворення видаляється лише за допомогою хірурга. Гайморові пазухи є парним органом. Вони розташовані в кістках черепа та з'єднані з порожниною носа. Усередині пазухи покриті слизовою оболонкою.

Причини виникнення

Дисфункція залози може статися як праворуч, і зліва. Отже, утворитися кіста може на правій чи лівій щелепі. Причинами розвитку патології є:

• гайморит (хронічна форма);
• гранульоми верхнього зубного ряду;
• викривлення перегородки носа;
• накопичена лімфа в лімфавузлі;
• гостре респіраторне захворювання із ускладненнями;
• збільшення обсягу міжтканинної рідини;
• перекриття відтоку секрету;
• запальний процес.

Гайморит у хронічній формі нерідко провокує утворення кісти. При захворюванні відбувається збій у роботі залози. Погіршується відтік секрету, засмічується носове гирло. Через війну заліза розтягується. Надалі утворюється кіста. Скривлена ​​носова перегородка, скупчення лімфи, перенесене респіраторне захворювання - основні фактори утворення кісти. При цьому кіста довгий час може не виявлятись жодними симптомами.

Основними факторами появи хвороби є хронічний гайморит, неправильна будова вихідних отворів сполучення. На утворення кісти впливає порушена функціональність гайморової пазухи. Патологія слизової оболонки носа часто розвивається через інфекцію зубів та запальний процес.

Симптоми

На розвиток захворювання вказують:

• частий головний біль;
• болючі відчуття у верхній щелепі;
• біль у скронях;
• утруднене дихання;
• виділення прозорої або жовтуватої рідини з ніздрі (відбувається при розриві кісти);
• запаморочення;
• біль у гайморових пазухах.

При зазначених симптомах необхідно обов'язково звернутися до лікаря. Він проведе необхідне дослідження для встановлення діагнозу і призначить відповідне лікування.

Виражені симптоми завдають хворій людині багато дискомфорту. Кіста призводить до ускладнень у вигляді сильних головних болів. Нерідко відчувається тиск у носовій порожнині. Кіста провокує частий нежить та загострення гаймориту. Верхньощелепне утворення супроводжується слизом, що виділяється, і інтенсивними болями в носовій порожнині.

Діагностика

Визначити наявність кісти допоможе контрастна пазух рентгенографія. Діагностувати захворювання можна з допомогою лабораторного дослідження. Лікарський огляд не може дати точну картину, тому виконується рентгенівський знімок. В область пазухи вводиться контрастна речовина, яка дозволяє виявити кістозну освіту у верхній щелепі.

Кіста правої верхньощелепної пазухи може бути виявлена ​​за допомогою пункції гайморової пазухи. Такий метод дозволяє визначити фахівця подальше лікування. Пункція допомагає також виявити характер секрету і поставити точний діагноз. Діагностика кісти лівої верхньощелепної пазухи визначається тими самими способами.

Щоб визначити локалізацію кісти, виконується дослідження гайморової пазухи, ендоскопія потрібної ділянки, пункція. Для проведення діагностики звертаються до лора. Після обстеження призначається лікування.

Лікування: народні методи

За відсутності симптомів лікар може рекомендувати не розпочинати лікування кісти. У такому разі можна використовувати народні рецепти чи процедури для усунення кісти.

• Зменшити новоутворення допомагає сік алое. Його потрібно закопувати в кожну ніздрю по 3-4 краплі. У домашніх умовах також допоможе впоратися з кісткою сік листочків золотого вуса. Вранці та перед нічним сном необхідно закопувати 2 краплі засобу у кожний носовий прохід.
• Добре допомагають при кісті цикламенові краплі. Їх можна приготувати самостійно. Для цього беруть бульби цикломена лісового, натирають на тертці і віджимають сік через марлю. Закопують щодня з ранку по 2 краплі. Лікування проводять один тиждень, після чого роблять перерву на 2 місяці. Після цього терміну знову закопують краплі один тиждень.

Видалення кісти: підготовка та проведення процедури

У ситуації, коли потрібно видалення кісти верхньощелепної пазухи, потрібно ґрунтовно підготуватися до оперативного втручання. Операцію показано, якщо освіта викликає дискомфорт у носі. Невеликі кісти зазвичай не підлягають видаленню хірургічним шляхом.

Розміри видалення визначаються лікарем. Доброякісна освіта може бути досить великою і приносити чимало неприємностей. Втручання хірурга потрібне, якщо кіста більше 1 сантиметра. Насамперед, освіта перекриває доступ кисню та сприяє утрудненому диханню. У разі обов'язково потрібна операція. Важливо знати, що за наявності кісти дихання може різко припинитися уві сні. До небезпечних ускладнень належать абсцес мозку, енцефаліт, тромбоз, менінгіт. У носовій порожнині постійно присутні інфекції. Ускладнення також можуть зачепити очницю та органи зору.

Методи видалення кісти:

• Ендоскопічне видалення новоутворення – найсучасніший безпечний спосіб лікування. Даний варіант операції є найбільш щадним. Для виконання застосовується оптико-волоконна техніка. Кістка не піддається механічному пошкодженню, операція проходить під контролем, який забезпечує спеціальне обладнання. Видалення освіти з допомогою ендоскопічного устаткування – метод, показаний більшості пацієнтів. Операція триває небагато часу, не викликає ускладнень. Видаляється кіста через гирло носа.

Оперативне втручання триває 25-40 хвилин. У наші дні ця методика є найбезпечнішою та малоінвазивною. Операція передбачає механічного пошкодження пазухи. Після оперативного втручання не розвивається жодних ускладнень, а період відновлення не триває більше тижня. Цей час хворий має провести у стаціонарі. Вже через 7 днів пацієнт може повернутися до роботи та звичного способу життя. Слід продовжувати дотримуватись лікарських рекомендацій.

• Ще один варіант видалення кісти - операція по Денкер . Розкривається передня стінка пазухи та виконується необхідний розріз над верхньою губою. Операція проводиться під анестезією. Хірург здійснює видалення кісти за допомогою спеціальних медичних інструментів. Даний хірургічний метод використовується для забезпечення доступу до новоутворення передньої стінки носової пазухи.

Лікування кісти верхньощелепної пазухи потребує чіткого дотримання всіх лікарських рекомендацій. Лікар може призначити застосування певних лікарських засобів, які пригнічують патогенні клітини, відновлюють структуру слизової оболонки носа. Ліки сприяють швидкому одужанню та зменшують симптоми захворювання. У терапії важливо постійно підтримувати функціонування носових ходів. Це зможуть забезпечити лікарські засоби, призначені лікарем.

Профілактика

Основним профілактичним заходом є регулярне відвідування стоматолога.
Важливо своєчасно лікувати карієс, пародонтоз, захворювання навколоносової порожнини. Запобігти утворенню кісти допоможе своєчасне лікування нежитю та хвороб дихальних шляхів.

Усередині кісти містяться хвороботворні клітини. Вони сприяють подальшому інфікуванню організму. Оскільки народні методи полегшують симптоматику захворювання, необхідно обов'язково звернутися до лікаря за допомогою. Фахівець призначить правильне лікування новоутворення.