Причини, стадії, симптоми та лікування афтозного стоматиту у дорослих

Афтозний стоматит – поширене стоматологічне захворювання, що супроводжується наявністю виразок на слизовій порожнині рота. Афти – це виразки, які розташовані окремо або в групі на слизовій порожнині рота. Орієнтовний розмір - 5 мм. Утворення ерозій у дорослих супроводжується хворобливими відчуттями.

Причини

Згідно з дослідженнями, головна причина появи афтозного стоматиту – зниження захисних функцій загального імунітету. Слизова оболонка порожнини рота – найсильніша з усього організму. Через рот людині надходить переважна більшість патогенних мікроорганізмів, тому вона має високий рівень протидії.

Другі причини появи афтозного стоматиту у дорослих:

1. Перенесені раніше захворювання – виникає на тлі ГРВІ, грипу, герпесу, кору.
2. Травми порожнини рота – ушкодження, спричинені гострими краями пломб, опіками при прийомі гарячої їжі, подряпинами від сколів зубів та твердих продуктів.

3. Алергічна реакція.
4. Захворювання шлунково-кишкового тракту.
5. Спадковість – ризик появи захворювання підвищується, якщо один або обидва батьки страждали від різних форм стоматиту.
6. Гормональний збій чи перебудова – актуально для жінок у період вагітності, годування, клімаксу та менопаузи.
7. Неправильне харчування або авітаміноз – недолік в організмі вітамінів А, С та групи В, цинку, фолієвої кислоти, селену та заліза сприяє утворенню афт.
8. Стоматологічні захворювання - карієс, пародонтит, зубний камінь , запалення пульпи.
9. Нервове виснаження – стреси та сильні переживання знижують загальний імунітет, у місцевого при цьому зменшується опірність до патогенних вірусів.

Стадії та симптоми

Захворювання на кожній стадії розвитку у дорослих має свої симптоми та клінічні прояви.

У продромальний період симптоми схожі на ГРВІ – температура тіла підвищується до 37,5-39 градусів, починає боліти голова, посилюється потовиділення. Хворий відчуває озноб, апатію та втому. При натисканні в області потилиці, шиї та щелепи визначається збільшені лімфатичні вузли.

У ротовій порожнині спостерігається сухість слизової оболонки, окремі ділянки червоніють і починають запалюватися. Приймати їжу стає некомфортно - при пережовуванні відчуваються болючі відчуття.

На афтозній стадії утворюються афти - круглі або овальні виразки з невеликою червоною облямівкою по краю. У центрі утворюється сірий фібринний наліт. Місце появи – внутрішня частина щік та губ, небо, мигдалики. При дотику до них пацієнт відчуває дискомфорт. Загальний стан погіршується, знижується апетит – боляче ковтати та жувати. У крові різко знижується кількість лейкоцитів.

Стадія загоєння настає через 7-10 днів. Плівка, що покриває виразки, видаляється самостійно через 2 дні після завершення гострого етапу. Афти затягуються, на місці з'являються почервонілі ділянки слизової. Після повного загоєння (потрібне ще 3-4 дні) у порожнині рота і на губах не залишається жодних слідів. Прийом їжі та напоїв більше не завдає неприємних відчуттів.

Форми афтозного стоматиту

Характер утворення афт та уражень на слизовій порожнині рота різний, і залежить від форми стоматиту:

• Фіброзна - симптоми схожі з клінічним проявом герпетичного стоматиту: свербіж, печіння, підвищення температури тіла, утворення виразок, загоєння через 12-14 днів. Їхня головна відмінність – афти у герпетичного стоматиту розташовуються зовні на губах, а у афтозного – усередині порожнини рота;
• Некротична – виникає і натомість важких соматичних захворювань. При дотику виразки дуже болючі, гострий період затягується на 3-4 тижні;
• Грандулярна – розвиток захворювання пов'язані з порушенням роботи проток слинних залоз. Афти утворюються дома залоз, загоєння настає через 17-20 днів;
• Рубця – виникає на тлі невірної терапії грандулярної форми стоматиту. Через час виразки збільшуються у розмірах (до 1,5 см). Розташовуються локально на протоках залоз, на небі. Стадія загоєння тривала – 2,5-3 місяці;
• Деформуюча – важка форма, що супроводжується змінами сполучних тканин піднебіння, внутрішньої сторони губ.

Для успішного лікування необхідно на початковому етапі правильно визначити стадію афтозного стоматиту, причину появи.

Діагностика

Діагностування проводиться прийомі у стоматолога. При візуальному огляді визначаються стадія стоматиту, ураження слизової оболонки, методика лікування. Пацієнту задається низка питань – як давно почалося запалення, чи є підвищення температури тощо. При огляді лікар дивиться на структуру афт, які перебувають у гострій фазі та не затягуються протягом 12-15 днів. Це може бути ознакою ракового захворювання. Для точності діагнозу призначаються аналізи – крові, біопсія, бакпосів. Після одержання результатів призначається лікування.

Афтозний стоматит має 2 форми – гостру та хронічну.

1. Поява гострої форми пов'язана, як правило, з вірусною інфекцією, перенесеною раніше. У крові та епітелії знаходять хвороботворні інфекції (стафілококи, стрептококи).
2. Для хронічної форми характерний період рецидиву та ремісії протягом кількох років. Причиною стають хронічні захворювання пацієнта, травми слизової оболонки. При рецидиві немає гострих симптомів – спостерігається підвищення температури. У порожнині рота спостерігається невелика набряклість, кількість афт незначна. Ремісія настає за 8-10 днів.

Лікування

Терапія афтозного стоматиту проходить у домашніх умовах консервативним методом. Вплив включає місцеве і загальне лікування.

Головна причина захворювання - зниження загального імунітету, тому на початковому етапі загального лікування призначаються імуномодулятори - Іммунал, Амексин і курс вітамінно-мінерального комплексу (обов'язково включає фолієву кислоту, рибофлавін, вітаміни С і групу В).

Як протизапальний засіб використовуються Інтерферон і Декамін.

Щоб уникнути прояву алергії, приймаються антигістамінні препарати – Тавегіл, Фенкарол.

Місцеве лікування спрямоване на зняття основних симптомів захворювання – набряклості, дискомфорту та болю при прийомах їжі та розмові, порушенні мікрофлори порожнини рота. Для швидкого та ефективного лікування лікар призначає препарати різної спрямованості дії:

• Антисептики – розчини марганцівки, Хлоргекседина, Мірамістін, перекис водню (кожен окремо). Полоскання дозволяє очистити слизову оболонку від нальоту та хвороботворних бактерій. Як знезаражуючий засіб використовуються спреї: Гексорал і Люголь;
• Знеболювальні – у гострій стадії пропадає апетит через болісний дотик їжі та виразок. На період лікування перед кожним їдою порожнина зрошується Анестезином, Трасилолом або Лідохлором;
• Ранозагоювальні – на етапі місцевого лікування важливо якнайшвидше позбутися афт для покращення загального стану пацієнта. Лікар призначає Вінілін, Актовегін-гель або Солкосерил.

Для збільшення реакцій в організмі додатково приймаються пірогенал, лізоцим.

Рекомендується щодня вживати водний розчин із тіосульфатом натрію для очищення організму.

Терапія гострої та хронічної форми однакова. На період рецидиву ротова порожнина обробляється локально антибактеріальними засобами – Орасепт, Тантум Верде.

Народна медицина

Рецептами домашньої аптечки не можна повністю позбутися афтозного стоматиту, але можна значно полегшити стан хворого.

• Природними імуномодуляторами є спиртові настоянки елеутерококу, прополісу, ехінацеї та женьшеню.
• Ранозагоювальні властивості мають персикову і обліпихову олію.
• Для знезараження ефекту використовуються настої для щоденного полоскання на лікарських травах - ромашка, календула, шавлія. Очистити порожнину рота допомагає розчин на основі соди та солі.
• Для зниження кількості хвороботворних бактерій у роті рекомендується розжовувати свіжозрізаний лист алое (колючки видаляються).

Профілактика

Афтозний стоматит супроводжується хворобливими симптомами та масою неприємних відчуттів. Для здоров'я слизової порожнини рота та губ не варто відмовлятися від профілактичних заходів:

• Раз на півроку необхідно відвідувати стоматолога для профілактичного огляду та видалення зубного каменю.
• Підібрати зубну щітку та пасту з урахуванням індивідуальних особливостей.
• Харчування має бути збалансованим, з достатньою кількістю вітамінів та мікроелементів.
• Займатися спортом та відмовитися від шкідливих звичок.
• З появою будь-яких захворювань відразу звертатися за кваліфікованою допомогою.

Профілактичні заходи мають рекомендаційний характері і не є гарантією.