Як здійснюється встановлення штифта в зуб?

Встановлення штифта в зуб – нерідка стоматологічна практика. Як правило, цей метод використовується у випадках, коли зовнішня частина коронки зуба сильно зруйнована. Для того щоб не видаляти зуб і не ставити протез, часто використовують спеціальний стрижень, виконаний з металу або інших матеріалів, який закріплюється в кореневому відділі зуба та утримує зовнішню частину. Іноді штифт служить опорою для знімного або мостоподібного протезу, за збереження коріння зуба.

Переваги та недоліки встановлення штифта

Аргументи «за»:

• Основна перевага використання штифтів – це можливість відновити тверду тканину зуба повністю, навіть за сильного руйнування. При цьому зуб не доводиться замінювати коронками, протезами чи імплантами. Штифт допомагає відновити зуб повністю, а також повернути можливість жувати. Крім того, з естетичного погляду зуб також відновлюється і виглядає як здоровий.
• Використання штифтової конструкції дозволяє зберегти кореневу систему зуба, не допустивши дотику стороннього тіла до слизової оболонки. Це особливо важливо для людей, які мають непереносимість деяких матеріалів.
• Ще одна перевага даної методики полягає у тривалому терміні служби. Як правило, виробники штифтів та стоматологи дають гарантію на 10 років. Однак, як показує практика, насправді штифти можуть залишитися цілими набагато довше. У разі відсутності великого навантаження та дотримання норм гігієни стрижні можуть прослужити до 20 років без заміни.
• Сьогодні в медицині використовується велика кількість різних штифтів, які можуть відрізнятися матеріалом, кольором та розміром. Це дає можливість підібрати конструкцію залежно від індивідуальних особливостей пацієнта, щоб максимально підходила під розміри зуба та інші умови.
• Навіть у випадках, коли штифт вибирається для протезу з кераміки - матеріалу, який виглядає напівпрозорим, можна підібрати оптимальний варіант. Металеві стрижні в такому випадку, як правило, не використовуються, оскільки їх видно, що псує естетичний ефект. Для кераміки краще використовувати стрижні зі скловолокна, вони менш помітні і дозволяють зберегти красиву посмішку.

Недоліки:

Є також і недоліки у процедури встановлення штифта.

• Якщо робота виконана неякісно, ​​навколо стрижня в зубі може утворитися карієс. За такої конструкції виявити початок розвитку захворювання вкрай складно, оскільки болю пацієнт не відчуває внаслідок відсутності нервових закінчень, а із зовнішнього боку зуб закритий самим стрижнем. Тому протягом тривалого часу зрозуміти, що з'явився карієс у зубі, неможливо.
• При сильному впливі на зуби може виникнути усунення стрижня. Це, своєю чергою, загрожує псуванням протезу чи розширенням лунки, у якій закріплений стрижень. При цьому пацієнти зазнають сильного болю. У більшості подібних випадків при виникненні будь-яких ускладнень пацієнту призначається операція видалення конструкції штифту разом з кореневою частиною.
• Крім того, слід розуміти, що з часом стрижень виточить зуб, і його в будь-якому випадку доведеться видаляти. У подібних ситуаціях видалення можливе лише повністю, разом із кореневою частиною зуба. В результаті пацієнту все одно знадобиться встановлення імплантату.
• Є й ще один недолік процедури встановлення штифта – її вартість. Звичайно, встановлення імплантів або протезів може вимагати більшої кількості коштів, однак, і штифтова конструкція теж не дешева, і може виявитися по кишені далеко не кожному.

Як відбувається процедура?

Встановлення штифта в зуб може застосовуватися для всіх зубів, у тому числі для іколів або різців. Крім того, дана конструкція застосовується за будь-якого ступеня руйнування зуба, навіть коли руйнувалася вся коронка. Процедура встановлення штифта виконується в кілька етапів:

1. Підготовка зуба та кореневого каналу.
2. Введення стрижня в кореневий канал так, щоб він зайшов у кістку. Це потрібно для того, щоб зуб був максимально стійким.
3. Фіксація штифта із використанням пломби.
4. Покриття штифта штучною коронкою чи спеціальною вкладкою.

Стрижень занурюється всередину кореневого каналу на дві третини частини. Тобто основна частина конструкції знаходиться глибоко у кореневому каналі, що забезпечує її закріпленість усередині. Та частина, що знаходиться зовні, добре закріплюється речовиною для пломбування. В результаті пацієнт отримує відновлений зуб, що нормально виконує функцію жування.

Чи боляче встановлювати штифт у зуб?

Більшість пацієнтів, які мають процедуру встановлення штифта в зуб, турбуються про хворобливість такого методу, адже штифт вкручується дуже глибоко в кореневий канал. При цьому всі добре знають, наскільки неприємні процедури з лікування зубів, свердління та встановлення пломби. Однак у цьому випадку не варто турбуватися. Під час встановлення штифта пацієнт не відчуває болю взагалі. І справа тут навіть не в знеболюванні. Перш ніж починати безпосередньо вгвинчування штифта, пацієнту проводять видалення пульпи, тобто нерва, після чого всі канали добре закупорюються. Через війну нервові імпульси просто надходять у мозок.

Звичайно, пацієнт має право попросити, щоб йому поставили анестезію, але в більшості випадків стоматологи рекомендують цього не робити, оскільки коли знеболюючий ефект буде проходити, велика ймовірність появи неприємних відчуттів. Згідно з відгуками пацієнтів, що пройшли цю процедуру, стрижень вкручується в зуб дуже швидко, буквально за 1-2 секунди, при цьому жодного болю чи дискомфорту пацієнт у цей час отримати не встигає.

Який штифт вибрати?

Сьогодні стоматологи пропонують чималу кількість різних штифтів. По-перше, вони різняться за матеріалами, у тому числі виготовлені. Металеві штифти представлені конструкціями з титану, латуні, сталі, паладію і навіть золотих сплавів. Також виготовляються і неметалеві штифти із скловолокна, вуглепластику або кераміки.

Крім того, штифтові установки можуть відрізнятися формою, способом монтування та складом:

1. Стандартні штифти у вигляді конуса чи циліндра. Використовуються при незначному ураженні зуба.
2. Металеві штифти застосовуються у випадках, коли зуб сильно зруйнований, найчастіше використовують титанові конструкції.
3. Штифти із скловолокна. Такі конструкції еластичні, не взаємодіють із протезами чи слиною.
4. Стрижні з углеродоволокна. Найсучасніша модель штифтів. Мають ряд переваг у вигляді рівномірного розподілу навантаження на кореневий канал, високої міцності та забезпечення максимального лікувального ефекту.
5. Анкерні стрижні. Виготовляються такі конструкції із титану, сьогодні вважаються найкращим варіантом для відновлення зуба.
6. Індивідуальні стрижні. Такі штифти виготовляються, виходячи з індивідуальних особливостей кореневого каналу, є надійнішими, оскільки добре закріплюються.

Застосування зубних штифтів дуже поширене сьогодні. При цьому лікувальний ефект процедури зберігається на довгі роки. Установка штифта – можливість відновити зуб без видалення кореня та використання протезів чи імплантів.