Перикоронаритом в стоматології називають запалення тканин, що прилягають до коронки зуба, що не прорізається. Найчастіше це захворювання зустрічається у віці 20-24 років при прорізуванні зубів мудрості на нижній щелепі.
Треті моляри тривалий час знаходяться в товщі кістки, а при спробі вийти на поверхню руйнують тканини, що покривають коронку, нерівномірно. Настає момент, коли частина зуба все ще покрита кісткою або тільки слизовою оболонкою, але простір між коронкою і навколишніми тканинами повідомляється із зовнішнім середовищем. Утворюється так званий каптур, кістковий або слизовий. Під ним накопичуються залишки їжі та бурхливо розвиваються мікроорганізми, що провокують запалення.
Види перикоронариту
Розрізняють хронічний та гострий перикоронарит, останній залежно від фази запального процесу може бути серозним чи гнійним.
Хронічний перикоронарит розвивається при невеликому розмірі капюшона, що нависає над коронкою, що забезпечує вільний відтік ексудату. Пацієнта іноді турбує несильний ниючий біль в області причинного зуба, може травмуватися слизова оболонка. Разом з тим запальний процес триває, при цьому може руйнуватися кістка, що прилягає до коронки і коріння, що призведе до утворення парадентальної кісти.
Гострий перикоронарит супроводжується вираженими запальними явищами і може мати різні форми:
- серозний перикоронарит . При цій формі пацієнти скаржаться на постійний ниючий біль у ділянці зуба, що не прорізається, припухлість ясна в цій галузі, може з'явитися незначний біль при ковтанні та відкриванні рота. Температура тіла в нормі або трохи підвищена, реакція лімфатичних вузлів, як правило, відсутня;
- гнійний перикоронарит – вкрай болісний стан, що загрожує розвитком серйозних ускладнень. Біль у ділянці зуба, як і і при ковтанні, різко посилюється. Відкриття рота утруднюється через хворобливість, з рота виходить неприємний запах, а при натисканні на каптур з-під нього виділяється крапелька гною.
Вибір методу лікування при перикоронариті
Лікування перикоронариту без хірургічного втручання буває успішним дуже рідко. Однак у деяких випадках на початковій стадії запальний процес може бути повністю зупинений полосканнями та курсом антибактеріальної терапії.
Розрізняють три методи хірургічного лікування перикоронариту:
- розтин капюшона: передбачає виконання лінійного розрізу слизової оболонки над коронкою зуба, щоб забезпечити відтік ексудату та зняти гостре запалення при гнійному перикоронариті. Практично ніколи не призводить до повного вирішення проблеми і проводиться тільки в тих випадках, коли висічення каптуру або видалення зуба з якихось причин провести неможливо;
- висічення каптуру: передбачає повне видалення нависаючої над коронкою ділянки слизової оболонки та ліквідацію підслизової кишені. Цю операцію проводять у тому випадку, якщо в щелепі є достатньо місця для прорізування зуба мудрості і є всі підстави вважати, що він повноцінно братиме участь у жуванні. В результаті висічення каптура утворюється відкрита рана слизової оболонки, загоєння якої протікає досить болісно. Тому вибір цієї процедури має бути усвідомленим та добре обґрунтованим;
- видалення зуба: проводиться при неефективності, неможливості або безглуздості зубозберігаючих втручань, тобто в тих випадках, якщо місця для прорізування зуба недостатньо, положення його в кістці неправильне, крім слизового каптура є кістковий, видалення якого виявиться більш травматичним, ніж видалення самого зуба, а також за відсутності зуба-антагоніста.
Практично у всіх випадках у післяопераційний період призначають антибактеріальні препарати для того, щоб призупинити інфекційний процес та уникнути ускладнень.
